ФАКТОРИ ТА МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ЦИФРОВИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ АКТИВІВ У ЦИФРОВОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
Назва видання
Тип
Дата
Автори
DOI
Аннотація
Вступ. Проблема оцінювання цифрових інтелектуальних активів університетів є актуальною у зв’язку з цифровою трансформацією вищої освіти, яка супроводжується появою нових форм нематеріальних ресурсів – платформ, даних, алгоритмів, цифрових аватарів викладачів, освітніх сервісів. Традиційні підходи до оцінювання активів виявляються недостатніми, оскільки не враховують специфічні детермінанти вартості в умовах освітнього середовища. Метою статті є визначення ключових факторів формування вартості цифрових інтелектуальних активів університету та обґрунтування придатності основних підходів і методів їх оцінювання для забезпечення обґрунтованих управлінських та інвестиційних рішень. Методи. У дослідженні застосовано системний і структурно-функціональний підходи, методи аналізу й синтезу, а також порівняльний аналіз міжнародних практик оцінювання нематеріальних активів. Авторська систематизація факторів базується на поділі на зовнішні та внутрішні, традиційні й спеціальні детермінанти, з урахуванням освітньо-наукової специфіки університетського середовища. Результати. Встановлено, що для цифрових інтелектуальних активів визначальними є спеціальні фактори – інтероперабельність, масштабованість, мережеві ефекти, правова чистота даних і прав інтелектуальної власності, доказовий освітній і науковий ефект. Сформовано матрицю можливості застосування доходного, порівняльного і витратного підходів для різних видів активів, яка демонструє домінування доходного підходу. Запропоновано методичний інструментарій: дисконтовані грошові потоки з урахуванням ефектів економії, метод звільнення від роялті, реальні опціони для умов високої невизначеності, сценарний і стохастичний аналіз для оцінювання ризиків. Висновки. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що університети потребують власної методичної системи оцінювання цифрових інтелектуальних активів. Запропонована систематизація факторів і матриця методів можуть слугувати практичним орієнтиром для управлінців у сфері інвестування, обліку, ризик-менеджменту й забезпечення прозорості та відтворюваності оцінювальних процедур. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розроблення уніфікованих показників педагогічної та наукової результативності, що транслюються у вартісні метрики.
