NooLab це наукова лабораторія з вивчення Ноосфери та ШІ при Європейському університеті. Ця концепція передбачає еволюцію свідомості на планеті та формування сфери людського інтелекту.
Наукова лабораторія, присвячена вивченню ноосфери, може проводити дослідження в різних галузях. Розвиває проекти, спрямовані на розуміння еволюції свідомості та взаємодії людства з технологіями.
NooLab працює над тим, щоб створити «новий світ» з «новими людьми». В основі стоїть «Людина розумна». Нова людина може контролювати свої думки, свій розум… може «жити вічно»…За допомогою нейромереж прогнозувати та планувати своє життя, будувати новий соціум.
Ноосфера є явищем відносно новим для науки. Лише на початку ХХ століття, основоположник вчення про біосферу, видатний український вчений В.І. Вернадський, передбачав, що біосфера розвинеться у ноосферу.
Він дійшов висновку, що ноосфера – це новий стан біосфери, при якому розумова діяльність людини стає тим фактором, який визначає її розвиток.
Також, вчений визначив умови, необхідні для виникнення ноосфери, а саме вказав, що людство повинно стати єдиним в економічному та інформаційному вимірах.
Важливо відмітити, що також у 1920-х роках французький філософ Едуард Луї Еманюель Жюльєн Леруа ввів поняття ноосфера разом із П’єром Тейяром де Шарденом у 1927 році розробили концепцію ноосфери.
Хоча від створення концепції пройшло майже 100 років, вивчення поняття ноосфера має велику актуальність й в сучасному світі, оскільки вона є ключовою складовою концепції сталого розвитку та екологічної безпеки.
Загалом, ноосферу можна визначити як сукупність всіх інтелектуальних ресурсів та технологій, які є важливими для забезпечення життєздатності та розвитку людської цивілізації.
а: візуалізація ноосфери
б: В.І. Вернадський
Жодне явище не можливо повністю дослідити, не враховуючи його історіографію. Коротко окреслимо історичний розвиток поняття «ноосфера». Так, до проблеми визначення ноосфери зверталися ще древні мислителі. Поняття ноосфера пов'язане з античною філософією, у контексті якої Нус інтерпретується як Світовий розум, або Божественний розум, як початок Свідомості та Самосвідомості у космосі та людині. Вперше про Нус заговорив Анаксагор (V ст. до н.е.), який навчав, що космос, як розумно функціонуюче ціле, не виникло із хаосу саме собою, а було упорядковане могутнім Нусом. Інші античні філософи вважали Нус сукупністю божественних розумів, які перебувають над світом у вічності.
У християнській теології Нус – «розумна» природа ангелів, образ Божий у людині.
І в античній філософії, і в християнському богослов'ї Нус – не розум звичайної людини, а духовна сила, що має надприродню могутність. Ідея Нуса пояснює впорядкованість Космосу, проте людське суспільство ніколи не ототожнювалося з ноосферою, бо свідомо не відповідало її кондиціям.
У сучасній науковій літературі автором терміну «ноосфера» вважають Е.Леруа (1870-1954), який наприкінці 1920-х р. назвав ноосферою «духовну оболонку» Землі, яка прагне «відокремитися від біосфери, як метелик від лялечки».
Визнаними фундатором вчень про ноосферу є П.Т. де Шарден (1881-1955), християнський філософ, засновник доктрини «тейярдизму», антрополог і палеонтолог, та В.Вернадський (1863–1945), вітчизняний дослідник, засновник теорії біогеохімічних процесів. Обидва вчені виходили з принципу еволюціонізму, але трактували його по-різному: один у релігійному ключі, що припускає «реальність існування у вершини світу над нашими головами когось люблячого» (П. Тейяр де Шарден), інший – в природничо-науковому, що представляє ноосферу як один із ступенів еволюції Природи (В.Вернадський).
Подальший розвиток науки і наукової думки не просто сприяв розвитку суспільства, ці процеси трансформували економіку і все матеріальне у нову якість – ноосферу, що на сьогодні представляє собою єдність біологічного, геологічного та інтелектуального світу.
а: Анаксагор (V ст. до н.е.)
б1: П’єр Тейяр де Шарден
б2: Едуард Леруа
Даючи відповідь на це запитання, одразу хочеться сказати, що ми живемо у світі, де на сьогодні є гранично нестабільною ситуація у економічній та соціально-політичний сферах. У свою чергу, теорія ноосфери є найбільш обґрунтованою концепцією стійкого розвитку», а тому її дослідження є надзвичайно актуальним в даних умовах.
У класичному розумінні, ноосфера є найвищою стадією розвитку біосфери. Це сфера взаємодії суспільства та природи, у межах якої розумна людська діяльність стає визначальним чинником розвитку, зокрема й економічного. Сучасна ноосфера – це поняття, що описує стан та розвиток Землі, в якому людство впливає на всі аспекти природи та екосистем, включаючи клімат, біорізноманіття, забруднення, водні та земні ресурси і т.д.. Це є фактором, що відрізняє нашу епоху від попередніх, оскільки людина стала головним агентом змін на планеті Земля. У сучасній ноосфері, людство відчуває потребу в збереженні біорізноманіття, в зменшенні викидів забруднюючих речовин, в збільшенні ефективності використовуваних ресурсів і т.д.
Згідно з концепцією ноосфери, людина відповідальна за розвиток і збереження Землі та всього її живого світу. Тому ноосфера є важливим поняттям для розуміння того, як людина впливає на своє середовище та як можна зберегти природні ресурси для майбутніх поколінь.
а: візуалізація ноосфери
б: планета Земля