Фрактальний підхід як метод стратегічного регулювання освітньо-економічної екосистеми цифрового університету
Назва видання
Тип
Дата
Автори
DOI
Аннотація
У сучасних умовах цифровізації, структурних трансформацій глобального ринку праці та підвищених вимог до адаптивності освітніх систем постає необхідність перегляду традиційних підходів до регулювання процесів підготовки кадрів у межах університетської освіти. Стаття присвячена обґрунтуванню фрактального підходу як ефективного методу стратегічного управління освітньо-економічною екосистемою цифрового університету. Запропоновано наукову модель, яка враховує рекурсивну, самоподібну, багаторівневу й динамічну природу цифрового освітнього середовища та дозволяє забезпечити адаптивність освітніх структур до викликів цифрової економіки. Розкрито методологічні засади трансформації університетської освіти в умовах цифрової епохи, зокрема в частині побудови інтегральних індикаторів якості на основі нормалізованих показників та головних компонент. Обґрунтовано необхідність використання багатовимірних даних, індексів, експертних оцінок, рейтингів і часових рядів для аналізу й прогнозування ефективності підсистем цифрового університету. Запропоновано математичні формалізації, які дозволяють здійснювати оцінювання фрактальних структур освітньої системи на різних ієрархічних рівнях та виводити узагальнені інтегральні показники діяльності. Особливу увагу приділено використанню технологій штучного інтелекту, прецедентного моделювання та знаннєвоорієнтованих підходів у прийнятті управлінських рішень. У статті доведено, що цифровий університет є не лише освітньою організацією, а й складною соціотехнічною фрактальною системою, яка здатна до самоорганізації, саморозвитку та гнучкого функціонування в умовах невизначеності. Зазначено, що фрактальний підхід дозволяє узгоджувати стратегічні цілі розвитку з тактичними й оперативними управлінськими діями на різних рівнях управління. Запропоновані автором підходи до моделювання освітньо-економічної екосистеми цифрового університету відкривають нові перспективи для прогнозування розвитку інтелектуального капіталу, оптимізації управлінських процесів і забезпечення сталості освітньої системи в цифровому середовищі.
