УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ КОМПЕТЕНЦІЙ СУБ’ЄКТІВ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ
Назва видання
Тип
Дата
Автори
DOI
Аннотація
Стаття присвячена дослідженню процесу управління знань як основа формування змісту навчання компетенцій суб’єктів цифрової економіки в умовах цифровізації закладів освіти. Так, цифровізація освіти виступає ключовим викликом і водночас ресурсом трансформації системи вищої освіти України в умовах стрімких змін глобального технологічного середовища. Від університетів сьогодні вимагається не лише адаптація до нових цифрових реалій, а й здатність формувати у студентів такі компетентності, які дозволяють успішно функціонувати в умовах цифрової економіки, що швидко змінюється. Зміст освітніх програм потребує постійного оновлення відповідно до потреб ринку, технологічних трендів і логіки розвитку знаннєвих систем. У цьому контексті одним із найбільш перспективних підходів виступає управління знаннями, яке забезпечує безперервну трансформацію практичного досвіду, аналітичної інформації та новітніх розробок у структурований, динамічний освітній контент. Метою цієї статті є обґрунтування управління знаннями як стратегічного підходу до формування змісту навчання цифрових компетентностей суб’єктів цифрової економіки в умовах цифровізації закладів вищої освіти. У статті розглядається система управління знаннями як інструмент інтеграції інноваційного досвіду, результатів наукових досліджень, освітньої аналітики та методичних розробок у навчальний процес. Здійснено аналіз взаємозв’язку між практичними завданнями цифрової економіки та навчальними цілями освітніх програм, запропоновано модель взаємодії між системами управління знаннями і системами електронного навчання як інноваційних платформ цифрового університету, що дозволяє забезпечити узгодженість між реальними викликами ринку і змістом вищої освіти. Показано, що використання систем управління знаннями забезпечує відповідність освітнього контенту реальним викликам ринку праці, сприяє посиленню внутрішньої комунікації у закладі освіти, розбудові інформаційної інфраструктури та підвищенню якості підготовки конкурентоспроможних фахівців. Отримані результати можуть стати основою для вдосконалення стратегій цифрової трансформації освітніх програм, створення системної бази знань та формування стало
